Солодко-солодко, ти мо золото, очi медовi
Чому ти не бачиш, чому ти не чуєш, що я бідовий.
Що щиро кохати, що красно любити тебе не вмію.
Пшеничних косів цих не пожну бо їх не сіяв.
Колись зістанусь під білім снігом, під чорній долею.
Ходила сміхом, ходила вдихом, підеш і волею.
Як навесні росте трава з гнилого кореня,
Але проснусь від того сну то й не скоро я.
Свидетельство о публикации №110101005094
Что-то сродни споров про Марцинкевича) Глупо, но так подумалось.
Даже захотелось перечитать Абдзiраловiча.
Евгения Шабалина-Глуховская 10.10.2010 23:57 Заявить о нарушении
Спасибо. Умеешь, Женя, тактично обидеть человека :)))
Перечитай, особенно ту часть, про Украину. :)
Татьяна Владимировна Потапова 11.10.2010 00:13 Заявить о нарушении
Евгения Шабалина-Глуховская 11.10.2010 07:43 Заявить о нарушении
Татьяна Владимировна Потапова 11.10.2010 10:22 Заявить о нарушении
Евгения Шабалина-Глуховская 12.10.2010 16:57 Заявить о нарушении