Всё меньше вас - участники войны...
В. Высоцкий
Щороку ви до вічного вогню
Приходите,покласти друзям квіти,
І мовчки стоїте, як у строю,
Згадавши всі солдатські заповіти.
Солдати мужні, ви сьогодні дідусі,
За допомогою онуків крок за кроком
До друзів поспішаєте усі,
Та на одного менше з кожним роком.
І бачу я по ваших орденах
Здобули спокій ви – і кров’ю і сльозами,
Ті ордени нагадують вам жах,
Вони приховують болючі ваші шрами.
Там, де від бомб зривалася земля,
Сьогодні чутно нам лише дитячий галас,
Не можу тільки зрозуміти я –
Від чого знову плачете ви зараз?
Давно минув стурбований той час,
Сьогодні ми даруємо вам квіти,
Але ніхто не знає окрім вас
Чим ви сплатили, щоб сміялись діти.
Щороку йдете ви до вічного вогню,
За допомогою онуків, крок за кроком,
Але чому у вашому строю
Стає вас менше й менше з кожним роком?..
2010
Щороку ви до вiчного вогню
© Copyright: Арбенин Евгений, 2010
Свидетельство о публикации №110101000452
Свидетельство о публикации №110101000452
Рецензии