Сліпі не плачуть?
Плачуть, люба...
Але їх сліз не видно в нашім світі.
Як, власне, непомітними стають незрячі
в миру, де право сили - над усе...
Ти думаєш вони не бачать як наше краще
марнота поглинає, біганина...
А він сидить на моріжку.
Проміння гріє спину.
Чутливі пальці вправно ліплять
обличчя незабутньої...
Її обличчя.
Глина така м'яка в руках сліпого скульптора.
І зір його нічим не замутнений.
І зосередженість таку ще годі пошукати.
Він ліпить. Він - Художник.
Там, далеко десь,
за сотні миль Її обличчя просіяло.
Просвітлення всю душу засвітило.
Можливо на часину.
Дарма.
Її коштовність зрозуміє потім
Вона...
Слiпi не Плачуть
© Copyright: Валео Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №110101003203
Свидетельство о публикации №110101003203
Рецензии
я художник слепой и леплю я ЛЮБОВЬ
ту, что слепа как я... ту, что лепит меня
Белый День 10.11.2010 19:49 • Заявить о нарушении
ту, что слепа как я... ту, что лепит меня
Белый День 10.11.2010 19:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.