Пiсенька-роздум рядового миротворця - укр

МАЛЕНЬКА ПЕРЕДМОВА: Всі події та особи, про яких йдеться в цьому вірші, належать давноминулому часові та й взагалі - не більш як виплід хворобливої уяви автора. Будь які збіги з реальними людьми та подіями є суто випадкові. Якщо хтось угледить тут натяк на когось з наших сучасників, пам'ятайте - автор у цьому не винен, а винен той, хто "угледів" чи, радше, той, кого "угледіли" .


ПІСЕНЬКА-РОЗДУМ
РЯДОВОГО МИРОТВОРЦЯ

                На холмах Грузии лежит ночная мгла…
                О. С. Пушкін


Спираючись на власний кошт
На власні кості,
Загрузнувши по вуха в c’est la vie,
Продовжую нестримний марш на х…
nach Osten,
Де по ночах співають солов’ї.
Співай мій нахтіґале, мій Ролянде,
Дай позабути про війну та смерть.
Це краще, далебі, ніж ті рулади,
Що з «точки» нам виводить машинґвер.
А вдома: курка, яйка, шинка, жінка
Та двійко любих кіндерів у шмарклях.
Десь там таємна луснула пружинка,
Що виштовхнула нас на битий шлях.
От, курва мати, куряву й здіймаю
Та краю простір ножицями ніг.
Herr Offizier, набивши файку шмаллю,
Забив на все, на що забити міг.
Либонь, в Генштабі «плану» не бракує,
І навіть фюрер власний має «план»…
А нам – ковтати куряву та кулі
Й прокльони пограбованих селян.
Навіщо я попхався чорту в зуби?
Чи так вже нас болів той Крим, той Рим,
Коли під пиво у баварськім клюбі
Кричали «Любо!» ватажкам своїм?
Вже тиждень як не мився/ не голився –
Просякнув потом, порохом, гріхом…
Чи міг би, навіть, уявить колись я,
Що сам собі пораю «Go home!»
Так, go home, свою складаю зброю,
І годі дурня клеїти, mein Herr.
Занадто довго бавився в героя –
Людиною побути б відтепер...
 

Серпень 2008