* * *
Запахло весною. Повітря сп’янило.
Торкнуло нечутно найтоншу струну.
І світ вже здається несказано милим.
І серцю у ніч таку вже не до сну.
Всміхається місяць довірливій тиші.
Побачення місяць призначив сосні.
Зірками у небі складаються вірші —
Весняні, про щастя і трішки сумні.
Гойдається нічка в колисці вербовій.
І маревом білим — березовий стан.
Запахло повітря теплом і любов’ю.
Запахли цілунком тривожні вуста.
Запахло весною
© Copyright: Мирослава Опанасик Шершень, 2010
Свидетельство о публикации №110100604934
Свидетельство о публикации №110100604934
Рецензии