Милувались ми заходом сонця,
Завмирало биття двох сердець.
Випивалось проміння до донця,
Наші погляди йшли навпростець.
Шепотів ти про мрії далекі,
Завмирали шалені вуста…
Ми кружляли неначе лелеки,
І вмирала німа пустота.
Поглинало безмежно кохання,
І на краще були всі думки.
І здавалось – це щастя безкрайнє…
Та розбився реал на шматки…
Ти залишився тільки у мріях,
Найчудовіший, самий близький.
Але в серці живе ще надія,
Що я буду твоя, а ти мій.
Мечты
© Copyright: Энастейшн, 2010
Свидетельство о публикации №110100304865
Свидетельство о публикации №110100304865
Рецензии
