Моя душа сьогодні, як струна,
Натягнута до болю і до краю.
Тремтить і надривається вона,
І з нею мені спокою немає...
Не йде до мене сон, - ідуть думки,
І слайди - чорно-білі й кольорові,
Тепло від погляду, від слова і руки,
Короткі фрази довгої розмови...
Я потайки пишу тобі пісні,
Пишу їх, і у небо відпускаю...
До сліз без слів, до крику уві сні,
Як божевільна, я повітря обіймаю.
Хотіла я забути, та болить,
І рветься щось всередині від муки,
Струна моя тоді лише звучить,
Коли торкаються до неї твої руки...
Моя душа сьогоднi, як струна,
© Copyright: Екатерина Ефименко, 2010
Свидетельство о публикации №110100303750
Свидетельство о публикации №110100303750
Рецензии
Чекаєте, що прийде рятівник,
Розслабить струни і зігріє душу,
А він якийсь завзятий мандрівник -
Від теплоти штовхає Вас у стужу.
Карпенко Ольга 03.10.2010 15:59 • Заявить о нарушении
Розслабить струни і зігріє душу,
А він якийсь завзятий мандрівник -
Від теплоти штовхає Вас у стужу.
Карпенко Ольга 03.10.2010 15:59 • Заявить о нарушении