До того
До того як… усе було не те.
Ти мені випав, як козирна карта,
Відтоді у душі невпинно щось росте…
Неправда, ніби осінь щастя не приносить –
Бо сонце світить не комусь, а нам…
І у добі хвилин замало, і тебе не досить…
І як би доля не пручалась, та я тебе вже не віддам…
О.К.-П.
Свидетельство о публикации №110092902609