Троянди плакали, коли ти з ним вінчалась
І падали краплиночки роси.
У білім платті ти усім здавалась
Чарівною святинею краси.
І наречений мило посміхався,
І в очі тобі лагідно дивись,
А ти все, ніби із життям прощалась,
І все дивилась в піднебесну вись...
І із святих вершин іконостасу
Святая Діва подивилась вниз
Й молилась з болем немовляті - Спасу
За всіх, хто без любові заручивсь...
Троянди ранили твою тендітну руку
Й на платті білім рожі розцвіли...
Може від болю, може від розпуки
Сльозинки дві по щоках протікли.
І ти від болю виронила квітку
Й перед іконами упала в забуття...
Мені здалось, що ніби тут при свідках
ти загубила з квіткою життя...
Троянди плакали, коли ти з ним в нчалась
© Copyright: Нурмырат Килычов, 2010
Свидетельство о публикации №110092606566
Свидетельство о публикации №110092606566
Рецензии