у мене вже нема тії печалі,
Що ще не так давно в душі моїй
шукала згубленого щастя далі
І цілувала помахи намокших вій.
Уже давно стрічаю ранок не з тобою.
Й подушку не цілую уві сні.
Розлився ти солодкою журбою
у теплу ніч так радісну мені.
уже в обіймах інших я знаходжу радість
І вже не мрію, що милуєш ти,
І не з тобою я зустріну старість,
І не любитиму тебе до сліпоти...
Колись, можливо, я тебе побачу,
В очах блакитних тихо утоплюсь...
За ту стару печаль тебе пробачу
Згадаю ніжні карі очі... й посміхнусь...
згадаю
© Copyright: Екатерина Михайловна, 2010
Свидетельство о публикации №110092301019
Свидетельство о публикации №110092301019
Рецензии