я потонула в сумі ранків
і в глибині погаслих днів:
мій сивий янгол закохався
в людину і забув наш дім
і день і вечір губить обрис
в чужій, непізнаній душі
моє ж палає серце й стогне
й знаходить друга у пітьмі
і тягне він мене додолу
і смокче сили їз кісток
згасають почуття поволі
життя зав*яло мов листок
мій ніжний, мій коханий сивий
тебе я мушу відпустити
та всупереч цій безнадії
не намагаюсь не любити
31.03.2010 /2705/
не намагаюсь не любити
© Copyright: Маврина, 2010
Свидетельство о публикации №110092203294
Свидетельство о публикации №110092203294
Рецензии