сьогоднi

я чую твій погляд
я бачу твій запах...
і ніжність по тілу
іде на заячих лапах
заплющені очі
малюють картину
мого божевілля
зруйновану стіну

я очі ховаю
я щастя боюся
воно лиш на мить
і я знов розіб*юся
і стримую потяг
чуттєвих поривів
і серце тремтить
від душевних цих зривів

твій голос дурманить
ти граєш собою
а я піддаюсь,
ховаючи зброю
залишиш лиш пам*ять
годин телефонних
водою залитих
морях очей повних

яке ж ти мінливе
який же ти рідний
колись такий близький
а часом і підлий
ти створену пустку
собою заповняєш сьогодні 
а завтра підеш
і залишиш дірку у скроні

17 июля 2010 в 14:21 /2705/


Рецензии