заплющую очі від болі у скроні
побиті коліна, спітнілі лодоні
покусані губи
і втомлене тіло
і в грудях міцніє свіжозарита могила
у серці каміння і тоне в болоті
закінчилась пісня на траурній ноті
всі крики почуті
всі цвяхи забиті
але як знешкодить тої пам*яті миті
і, безперечно, я скоро сп*янію
ти - все життя, ти -моя безнадія
пусті сподівання
дихають в спину
чим зруйнувати збудовану стіну
із натовпу в натовп, як втеча від страху
залиште у спокої поранену птаху
вона склала крила
і впала додолу
як їй пережить несподівану кому
лиш шепіт по вітру проноситься тихо
ти- моє щастя, ти - моє лихо
міцніють лодоні,
та сили зникають
його неголені щоки її не згадають
і безперечно, я знову сп*яніла
без тебе життя є одна безнадія
та не покидає
незламана віра
що колись не дарма тебе я зустріла
10 июля 2010 в 0:49
пiсня
© Copyright: Маврина, 2010
Свидетельство о публикации №110092105453
Свидетельство о публикации №110092105453
Рецензии