З земель старих і предковічних
Виходить нації буремний шлях
Коли здобуде той одвічний
Забутий спокій, що живе в віках?
Козацька слава вже забута
Герої десь на сторінках
А де ж іще їм зараз бути
Коли немає їх в серцях?
Той спокій тихий десь блукає,
Він ходить наче у пітьмі
Нікого він й ніхто його не знає,
Його ми хочемо, а він нас ні...
Минуле проситься у сни нащадків
Воно кричить у серці нам
А ми не вірячи в початки
Рвемося по сліпим слідам...
Доколи будемо чекати?
Коли прийде той славний час,
Що ми кайдани будем рвати?
Коли той спокій знайде нас?
Коли?
© Copyright: Анней Лав, 2010
Свидетельство о публикации №110091900538
Свидетельство о публикации №110091900538
Рецензии
Дуже гарний твір. В ньому переплелилися і патріотичні заклики, і фольк(як на мене. Мені здається, що в цьому вірші є звертання до нашого народу, а саме до українців. Так, в нас є гімн "Ще не вмерла Україна".Ще ж не вмерла!((... І наший народ, скільки років був прикутий у ярмі, нарешті став вільним, і він не цінить свободу, він не має ідеології!...((
Татьяна Поготовка 19.09.2010 19:43 • Заявить о нарушении
Татьяна Поготовка 19.09.2010 19:43 • Заявить о нарушении