Як далі жити, коли загублені всі цілі?!
Тиском поршня проштовхувати надії,яких давно нема?
Змусити самого себе,щоб я повірив,
Що лиш самотність гріє душу в двадцять два?..
За пазухою серце і так згоріле бензином облити,
Щоб опеклися сторонні в моїх почуттях?
Та ні…Не можу я сльози псевдо радості лити,
Коли душа вся згоріла до тла….
Коли в очах назавжди болюче минуле,
Коли навкруги теперішнє гірше,ніжу степені мінус три,
Й майбутнє випускає кулі безнадії із дула,
Які з кожною хвилиною несуть теперішнє мені…
…я помираю сам повністю самотнім…
Хвилина Автор Руставели, переклад Санчо
© Copyright: Санчо 31-13, 2010
Свидетельство о публикации №110091708815
Свидетельство о публикации №110091708815
Рецензии
ЛЮДИНА, ЩО ЖИВЕ В 21 СТОЛІТТІ ПОВИННА ЗНАТИ РІЗНИЦЮ В ЦИХ РУСТАВЕЛІ. Я НЕ ПРОТИ НІ ТОГО НІ ТОГО.ЧОМУ ВОНИ НЕ МОЖУТЬ ІСНУВАТИ РАЗОМ?
Санчо 31-13 03.11.2010 21:43 • Заявить о нарушении
Санчо 31-13 03.11.2010 21:43 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.