Колисанка Землi-Матерi - Дочка Ньерда

Перевод
с русского на украинский
стихотворения
Дочери Ньерда
"Колыбельная Земли-Матери"
http://stihi.ru/2010/01/31/6396


Дочка Ньерда

КОЛИСАНКА ЗЕМЛI-МАТЕРI


Ой ти, моє дитятко, горе окаянне!
Я чи тебе не пестила? Чи я не леліяла?
У колисці малого чи я не колисала?
Відважне моє, лішенько, - голови бідові.
Було і улюблене, було і бажане.
Але входило в силушку – по живому зліше палило.
А чи давно крихіткою на грудях агукало?
Обернулася ношенька гирею стопудовою.

Чи я світло не сіяла, не учила доброму?
І чи не пуповиною з ним навіки пов'язана?
Обернулися очиці крижаними дірами.
Чи хвороба ізурочила рОдную кровиночку?
Якщо на матінку діти дивляться кобрами, -
Знати, позбулися розуму. А за що покарані?
Хто ж, окрім матінки, приголубить сирого? –
Буде зле дитятко гірким сиротінушкой.

Я народжувала вірного, серцем благородного.
Я народжувала мудрого, силоміць богорівного.
Братам стати опорою, сестрам – втіхою,
А не лютим ворогом на краю погибелі.
Чому ж виросло криво та потворно?
Чи гнівом, чи образою душка отруєна?
У чому провина мимовільна? Де ж упущення?
Насіння-то схожість не вітру повибілі.

Якщо винна я – вимолю пробачення.
Травами духмянимі, пухом ложе вистилатиму.
Обійму я шкода моя та укрию хмарою.
Співатиму вільшанкою, сумувати соловушкой –
Рано, Зло Прокляте, узи рвати священні.
Скарги матінок душку очистили.
Обернеться дитятко богоданною подобою.
Спите – снів не відайте, буйні голівоньки...


16 сентября 2010 г.,
Москва. Перевод.


ИЛЛЮСТРАЦИЯ

Елена Бурковская
"Мать-земля", компьютерная графика
http://palegreeneyes.wordpress.com/