Я знову бачу твойi сльози...

"Я перестала плакати дощем,
Рясним і чистим, наче спрагле літо,
Скупа сльоза та ще на серці щем,
Душа черства. І як з цим далі жити?

Я перестала слухати весну,
Найгірше – просто чути перестала
Її красу, безмежно-голосну,
Що почуття промінням лоскотала.

Як віртуоз-скрипаль, по нервах біль,
Щоб все згадати, щоб усе відчути.
Я перестала вірити тобі,
А ніби зовсім перестала бути… "  Angel W         
                http://blog.i.ua/community/2051/537736/
 
І як мені вернути почуття?!..
Тебе мені... як повернути?!
Як згадую... твої слова...
Не можу знову я заснути.
Як повернути літо нам?!..
Бо вже настала... в душах... Осінь...
Як дати знову міць крилАм...
З тобою так злетіти хочу!
Я хочу ВЕсну повернуть...
І повернути смак Бажання...
І лише... тільки лиш... Кохання...
Я знаю... допоможе нам.
Коли ж ту зустріч нам чекать?!...
Коли торкнуся рук я милих?!
И знов почуємо слова...
Що для Кохання берегли їх.
Коли ж ти скажеш : "Я люблю?!"
Тобі говОрю це давно я...
Я знову бачу твої сльози...
То сльози щастя... між дощу.