Мой ангел светлоокий. Маргарита Метелецкая

             http://www.stihi.ru/2010/09/14/3464

Родная матушка моя,
Мой ангелочек светлоокий!
Печалью сердце мне объяв,
Навеяла ты эти строки.

Суда не знала от людей,
Ни в чём ты выгод не искала…
В ночи качала колыбель,
Двоих ты деток воспитала.

Споткнулся твой житейский бег…
О, как ты всюду успевала? –
Мы редко слышали твой смех,
Тебя работа изнуряла…

Без мужа было тяжело,
Одной детей растить – подавно…
Перешивая барахло,
Нашила платьишек мне славных…

Когда зарплаты минимальны,
То нет и речи о достатке.
Ты из салфеточек крахмальных
На быт наш ставила заплатки…

Воздаст Господь тебе сполна
(Прости, я поздно оценила),
Ты всё превозмогла одна!
Нас выучила, прокормила…

О, пухом будь тебе земля!
Ты вывела нас в свет широкий,
Родная матушка моя,
Мой милый ангел светлоокий!

Оригинал

Рідненька матінка моя,
Ангелику мій світлоокий !
Жалобиш серце ти здаля -
Твій образ не замулять роки...

Не знала суду від людей.
Ні в чому не шукала зиску,
Викохувала двох дітей,
Вночі гойдаючи колиску...

Спинився твій життєвий біг...
О, як ти, нене, все встигала? -
Так рідко чули ми твій сміх,
Бо дуже тяжко працювала...

Без чоловіка й поготів
Прийшлось тобі сутужно, ненько, -
І шила із старих платтів
Мені ти суконьки гарненькі...

Коли зарплати мінімальні,
Яка вже мова про добробут? -
Твої серветочки крохмальні
Злиденний прикрашали побут...

Віддячить Бог тобі сповна
(Бо я - не вміла цінувати!)
Ти спромоглася - скрізь одна! -
І вивчити, й прогодувати...

О, пухом хай тобі земля,
Бо вивела у світ широкий,
Рідненька матінка моя,
Ангелику мій,світлоокий!