Мовчання наше невпинне
Між двох берегів думок,
Що разом до неба линуть
Та часом ідуть на дно.
Легеням забракло повітря
Від тиші, що набула
Статусу злого повір’я
Та знов опалила крила.
І певно, не стане часу:
Лише у останню мить
Можливість знов бути разом
Не зможе нас зупинить.
6.03.2007
Свидетельство о публикации №110091404373