В1ра

Віра
В 10 років ти вже не віриш в діда мороза.
Прісні реалії замітсть п"янкого "наркозу".
Печаль починає міняти ті солодкі дати
Дитинства радість треба забувати.
Через декілька років з різних боків,
Ти остерігаєшся звичайних прохожих
На тебе так схожих - ілюзія зіра,
Ти починаєш втрачати довіру,
Звірі довкола в тобі породжуюють звіра.
Особистість формує маса ця сіра.

Віру ніколи не слід втрачати,
Запам"ятай ці слова, мій брате
Грати залізні голіруч треба брати
Віру ніколи не можна втрачати

В 16-тиріччя тягне на чергове узбіччя
Ти не віриш в "One love", "Good by fucken bitch!"
Через деякий час починаєш розуміти:
Ми для держави, а не держава для нас,
Такий-то час, чи така країна.
Де балом керуя скот - кучка дебілів
Нема лівих та правих, червоних та білих,
Є лиш зелені, котрі правлять світом цілим.
З другом поділимо порівну шмат,
А як же, адже він блище ніж брат,
Але в після другого десятку мов гол у девятку,
Залітає питання в голову: "Як же так братка?"
Розумієш, що ти шоколадка, точніше гандон,
Покористувались, за двері та "Иди вон!"
Не знаю, що далі, але все що вище не гон,
Не треба мені за правду медалі,
Хочу віру не з пластмаси, а у металі
Бажаю спостерігати кольорову картине там, далі
Та не жаль все не так, в чердаку бардак.
Як коропця піймали на міцний гак
Використовую грим, маску та лак,
Щоб сховати страх на гримасі, так ось чувак...