Я не можу позбутись тебе
Вірю що можливо ти не єдиний
Хоча душу щось неймовірно гребе
Не розумію. чи ти сам щасливий
Часом здається наче згасає почуття
І серце б’ється трохи спокійніше
Та бачу лиш не вороття
І з кожним днем люблю сильніше
Я дурію без тебе щомиті
Щохвилини бажаю зустріти тебе
А ти скажеш „привіт”. щоб ми були квиті
Так ти рятуєш тільки себе
(Продовжити)
Ти такий ніжний . . .в моїх мріях
(Назараз тільки там ми разом)
Та чомусь стриманий в реальних подіях
Твій байдужий погляд наповнений сумом. . .
Думок безодня мені затьмарює життя
Все це здається надзвичайним жартом
Вагаюсь. та все одно минаю забуття
Чекаю. літо надихне спокусливим теплом
Позбутись тебе
© Copyright: Малышка Дашики, 2010
Свидетельство о публикации №110091306506
Свидетельство о публикации №110091306506
Рецензии