Дитинства мого джерело
В душі моїй і в серці
Життя воно мені дало
Та в світ широкий провело
Плекало ніжило мене
А я його кохала
Веселка пила воду в нім
Та кольорами вигравала
Верба стара зеленокоса
Про мудрість шепотіла
Я наче пташка у гнізді
Зросла і відлетіла
Та тільки трапиться нагода
Мерщій біжу в кінець городу
До кришталекої водиці
До батьківської рідної криниці
Вона мене завжди чекає
Та ніжну пісеньку співє
Я біля неї припадаю
В роки дитинства поринаю
Нема батьків старенька хата
Та тільки пісня ця крилата
Що ще виспівує струмок
На мене сотні шле думок
Ось рідна мати вийде з хати
Із коромислом на плечі
А батько дров несе у хату
Вогонь потріскує в печі
Я марю в снах своїм селом
Й родинним нашим джерелом
Барвінок стелиться хрещатий
Хатина біла й батько й мати
Верба калина і криниця
Із коромислом молодиця
Моя улюблена картина
А я у ній завжди дитина
Батьк вська криниця
© Copyright: Надежда Погребняк, 2010
Свидетельство о публикации №110091208499
Свидетельство о публикации №110091208499
Рецензии
