Яка ж моя Україна
Багата та пишна
Наче дівчина в віночку
Немов в цвіту вишня
Не даремно той Шевченко
Нею любувався
Про своє життя злиденне
У мріях забувався
Ой зазнав він того горя
Ще з літ молоденьких
Та не згасла любов щира
До Вкраїни неньки
Не зітліла в добрім серці
В чужині проклятій
Тепло було на Вкраїні
І в холодній хаті
Вибавила свого сина
У старій ряднині
Живе пам'ять Кобзареві
У нас і до нині
Шумлять степи вода біжить
Вмиваються кручі
Оспіваний звеличений
Дніпро наш могучий
Ой якби ж ми так навчились
Вкраїну любити
Не давали б вороженькам
Кров із неї пити
Тарас мріяв про воленьку
Неньки України
Щоб не клював чорний ворон
Кетяги калини
То ж шануймо Україну
Як рідную мати
Щоб було що своїм предкам
У спадок передати
Швченкова Укра на
© Copyright: Надежда Погребняк, 2010
Свидетельство о публикации №110091207969
Свидетельство о публикации №110091207969
Рецензии