Не повернути вилинялих снів,
Як ледве чутну пісню сповідання.
Зростила у любові двох синів,
Святиться в молитвах моє кохання.
Перегортаю сторінки життя,
Моя любов до нього не затвердла.
Нема жалю, немає каяття,
До мене доля завжди милосердна.
Як сяйва золотого течія,
Летять роки до поки не спочину.
Лунає ритм мого серцебиття,
У суєті, якій немає спину.
Десь на світанку тане ночі тінь,
Чи я така щаслива, чи здається?
Моя любове, серце не покинь,
Воно палає бо йому не йметься!
***
Худ.Катерина Косьяненко.
Перегортаю сторiнки життя
© Copyright: Светлана Мулюкова, 2010
Свидетельство о публикации №110090906672
Свидетельство о публикации №110090906672
Рецензии
Чудовий вірш, Світлано. Гарні образи. А те, що серцю не йметься, -взагалі класно. Значить, ви молоді і попереду ще багато нових відкриттів і здивувань. А це добре.
З повагою, Людмила.
Людмила Юферова 10.09.2010 20:08 • Заявить о нарушении
З повагою, Людмила.
Людмила Юферова 10.09.2010 20:08 • Заявить о нарушении
Мені дуже приємно прочитати такий відгук на свій вірш. Щіро вдячна вам!
Дякую!
Светлана Мулюкова 11.09.2010 01:44 Заявить о нарушении
Дякую!
Светлана Мулюкова 11.09.2010 01:44 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.