Василь Cимоненко Нi, не вмерла Украiна!

Нет, не погибла Украина!

(перевод с украинского)

Я вас встречал давно, в лихие годы,
Когда чернела жизни полоса.
Когда пожары поджигали звезды,
И самолеты рвали небеса.

Тогда вас люди псами обзывали-
За страсть лизать  фашистам сапоги.
За то, что «Хайль!» охотно вы кричали,
И «Ще не вмерла!» выли, хоть беги…

Где вы шагали – горе и пожары,
Да мертвых тел наваленные рвы.
Плевала  кровью Украина  в хари
И вам, и тем, кому служили вы.

Вы  пропили б уже ее, ей-богу,
И нас, и все – до горсточки земли –
Когда б с востока «Неньке» на подмогу
Тогда не возвратились «москали».

Теперь вы снова, связывая кости,
Торгуете, хоть торг ваш и нелеп.
Все новых палачей зовете в гости –
На сало украинское и хлеб.

Вы будете болтаться по чужбинам,
Покуда черт вас всех не заберет.
Но знайте – «Ще не вмерла Украина»,
И не умрет!

НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".

Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!