Стает снежок возле пня,
Мокнет крыло у меня,
Нос под водицу сую,
Горькую клюкву клюю.
Каплет с тяжелых вервей,
Ветер остре и злей.
Больше болотца луна
Рано и низько видна.
Взвоет лиса на нее –
Вот оно все бытие.
Крыльями снег всковырну
И над водицей усну.
Птичьему слуху легко,
Выстрел узнать далеко,
Птичьему глазу темно –
Мох подо мной, или дно.
переводVERA_NLS
Тане сніжок край пенька,
В мене крило намока.
Талу водицю я п ю
Гірку журавлину клюю.
Капа з важкого віття,
Зліша й гостріша вітер.
Місяць – за калюжу більший
Рано і низько вийшов.
На нього лисиця завиє
Ось існування моє.
Крилами сніг відгорну,
І над водою засну.
Пташиному слуху легко
Постріл почути далекий.
Пташиному оку не видно-
Мох піді мною, чи дно.
Клара Арсенева Стает снежок...
© Copyright: Вера Нлс, 2010
Свидетельство о публикации №110090107899
Свидетельство о публикации №110090107899
Рецензии