Омріяна, викохана, слізьми зрошена;
Дурманом полину та сонцем степів
Ти прийдеш, пилом доріг припорошена,
Крізь сміх і неясність чиїхось слів.
Буденно прикриєш двері скрипучі,
Сядеш тихенько. „Відпочинь” –
Скажеш душі самотністю змученій,
Залишивши в серці щастя тінь.
15.08.2005
Дiйснiсть
© Copyright: Михаил Коломиец, 2010
Свидетельство о публикации №110083002699
Свидетельство о публикации №110083002699
Рецензии