з недавно баченого

Прострілений простір –
між тобою і мною...
(п-c-c-у-у-у-фьють)
У вікнах щось від зради,
коли в них влучає куля
вікна цнотливо, скалками –
на бруківку...
А там, над високим,
червоно-лазурним небом
кат раз у раз спьовує
і  смикає сирцевого мотуза
(Еч шахрай, думає, що то гільотина)
...То для нас готують майбутнє
(урррра, тра-па-па-пам)
Та коли дивитися згори,
можна вгледіти,
як старі діди і божевільні
визбирують товчкее скло
і носять на смітника...
Київ
мавпує
загратованим
божевіллям
оплесків...
22.06.1989 р. Київ
,_________________________________________________________
Той, що зійшов на трибуну -  весело так повів очима, плюючи вгору...
І коли слюна злітала до неба, - вона, хоч убий, не могла дістатися краю, -
І тоді падала вниз, прямо у роззявлені роти... Роти голосно і задоволено
шмакали, і чулися гучні оплески...
Це було так здорово, що одна статечна жіночка вигукнула:
- Він вождь! Він геній!!!
(з недавно баченого)