Давай войдём в осенний сад

Навіщо мріяти про сни,
Коли навколо нас реальність?
Нехай мовчать думки весни:
Капелі, трелі – це банальність…

Нас обійме осінній сад,
Де ще живе краси дихання,
Де чарівливий зорепад
Дарує вересень коханню.

Навіщо нам торкатись мрій,
Коли бажання наше справжнє?   
Загрались ми, коханий мій,
ми йдемо поруч, заблукавши.

Чекаю я! Купуй квиток
Від суму станції Розлука.
Хай допоможе тобі  Бог
А мрії стануть за поруку.

 
Перевод:

Зачем нам звать друг друга в снах,
Когда вокруг жива реальность,
Зачем ажур плести в словах, -
Весенних рифм крапать банальность?

Давай войдём в осенний сад,
Там, где в лугах, ещё зелёных,
Подарок -  чудо-звездопад
Сентябрь устроит для влюблённых.

Зачем нам жить одной мечтой? -
Любовь не ведает препятствий!
Теряем чувства за игрой,
Пускаясь в мир пустых простраций.

Я жду тебя! Купи билет
От грустной станции Разлука.
Пусть Бог хранит тебя от бед!
Мечта становится порукой….