Коли прокинешся у літню ніч,
Бо грому сполохи тебе розбудять, -
Коханого крізь ніч поклич, -
Нинастя – мабуть Боги когось судять.
Страхи твої у громовицях сплять,
І так хотілось би кудись сховатись,
Не бійся, мила, - ангельська то рать;
Повір – не встигнеш ти злякатись.
І поцілунком радісно зітхне
Поривом вітру дощ по шибці,
А він тебе до себе пригорне -
Твій страх розтане, як вода на сонці.
11.06.2005
Коли прокинешся у лiтню нiч
© Copyright: Михаил Коломиец, 2010
Свидетельство о публикации №110082604398
Свидетельство о публикации №110082604398
Рецензии
