Що тривожить долю ніжну і щасливу
Що проходить поруч весняна пора
Кожен день блукає та чекає дива
Та постука осінь скоро золота
Ось навіють смуток ці дощі осінні
І немає сяйва у його очах
Ніжний наречений, ти чекай весілля
Нашого з тобою, вірність у словах
Втративши надію, піднімайся сміло
Ти - моє кохання волею небес
Позабувши радість, знайдеш неуміло
Ту дорогу довгу, де я жду тебе
Листопад закружить цей незнаний вир
І життя самотні сповнені журбою
Доле моя, доле мені тільки вір
Від тепер я завжди буду із тобою
Доля
© Copyright: Кристина Весна, 2010
Свидетельство о публикации №110082508577
Свидетельство о публикации №110082508577
Рецензии