Забувати не варто
Я їм схиляюся до ніг.
За наш народ і наші долі
Віддав життя солдат й поліг.
Десятиліття пролетіли
З часів тих хмарних і тяжких,
Коли дивились смерті в очі
В окопах на передових.
І лише сходи постаментів,
Межують вічність і вогонь.
Пролита кров, пролиті сльози…
І пам’ять пульсом сивих скронь.
Свидетельство о публикации №110082506761