ТР ЙЦЯ

              ТРІЙЦЯ
Давно  байок, не пишуть для науки,
Пропали лебеді і щуки
І рака з’їли п’яні злидарі,
Усе змінилося на цій землі

Тепер всі дивляться кіно,
Давно скотили воза у багно,
В кіно там звірі як  живі
Лисички, ведмеді і бджолярі

Ото і мова йде про звірів цих,
Яка громаді буде користь з них?
Звідкіля, й хто такі?
Та ще, діла творять які.

Той пасічник, такий собі банкір,
Ні-те, ні-се, бо пасічник не звір.
Ведмідь, два рази в клітці відсидів
І став(проффесором), порозумнів.

Окрема про лисичку буде мова,
Куди до неї вам, на ній завжди обнова
Лукава і проворна, хитра птиця,
На те вона й лисиця.

За віз дружненько ухватились всі
Смикнули, а з нього сипляться харчі
Дурня, лисичка заспівала їм, куди тягти
По черзі треба нам його трясти.

Радіють всі, на золоту попали жилу
Й несамовиті бісяться із жиру
Багно а ж хлюпа під ногами
Їм наплювать, як би з харчами

Ото і все, нехай в багні, як-би харчі дурні
 
Еак.