Ми тут

Олександру Смику -
барду України № 1

Вітри над Україною гудуть
І ультрафіолет являє суть,
Нечиста сила вирвалась із пут,
Але затямте, зрадники, ми – тут!

Ми вкопані по пояс в чорнозем,
Ми чуємо і бачимо усе –
Кого потоком бруду віднесе,
Хто встоїть, хто спасеться і спасе.

Ми – з Берестечка, Воркути і Крут,
Ми перейшли пекельний той маршрут,
Бо є у честі й совісті статут,
Тому ми тут, перевертні, ми – тут.

У чорнім списку більшає рядків,
Та вам на всіх забракне срібняків,
Вкарбуємо у наш скорботний спів
Борню і зраду на повік віків.

Щурам рятунок не на повсякчас,
І ви іще згадаєте про нас,
Бо ви – ніхто, бо вам ім’я – зеро,
А наша зброя – струни і перо.

Щури біжать, але не з корабля,
Бо він у нас один – моя земля.
І явить справжній лик година скрут.
Але затямте, зрадники, ми – тут!

18.06.2010


Рецензии
Отличная гражданская лирика, Леся.
Счастливого года Вам, с Рождеством!
И поздравляю с выходом книги.
С теплом
Лара.


Лариса Морозова Цырлина   06.01.2011 20:41     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.