Хай! Я сподіванка не ваша
І з вами разом нам не бути,
Та хай вас кличуть не Наташа,
Я вас тримав...Зараз не хочу чути!
живемо усупереч собі
задля того, щоб себе здолати
в котрий раз від себе приховати
розпач, сум, журбу, печаль і біль.
А у відповідь самотній сміх
І німого вечора відлуння
І чиясь свобода безпритульна
Що у ніч сховалася від всіх...
Хай! Я спод ванка не ваша
© Copyright: Андрей Каблучка, 2010
Свидетельство о публикации №110082003458
Свидетельство о публикации №110082003458
Рецензии