Вересневий романс

Я нічого не знаю про Вас –
Так вже вийшло.
Ніби знову пішов в перший клас,
Та уроку не вивчив.
Вже вогонь на галявині згас
І не квітнуть у вересні вишні,
Та ми згодом згадаем не раз
Нашу зустріч, не схожу на інші.
Поміж пальців спливає наш час,
Наче кров, як розрізати вену.
Я сумую у місті без Вас,
Ви - у іншому місті - без мене.
То в нас був не роман, а романс,
Що його проспівали ми разом.
Я нічого не знаю про Вас,
Аж гортань перехоплює спазмом.
Жалюгідну оту пару фраз
Шепотіти лишилося вбого:
Я нічого не знаю про Вас,
Я й про себе не знаю нічого...



29.09.06
Київ


Рецензии