Моєму коханому Володомирському собору присвячується
Збідніли душі чи зів’яли сни?
Світанком править морок безнадії.
Німі вуста і руки – крижані –
Застигли поривання, сни і мрії.
Мій любий Київ, тебе я молю –
Не дай відчаю всі ключі від міста!
Запали світлом хоч одну зорю
На шовку синьому соборного намиста.
08.11.2008
Володомирському собору
© Copyright: Марина Гареева, 2010
Свидетельство о публикации №110080903145
Свидетельство о публикации №110080903145
Рецензии