Kроки

За обрієм моєї мрії
Можливі інші почуття...
А я не можу, чи не смію,
Чи вже не маю вороття.

На кронах сніг, немов на скронях,
Бруньки поснули до весни.
Прогляне сонце - зимній сонях -
З холодним подивом на них.

І стане знахідкою втрата,
Думками визріють чуття...
Рахую кроки, наче крапки,
У довгій повісті життя...


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.