Ти так далеко. З відстані слова
Так часто губляться чи чуються відлунням.
Я тут. Десь поруч. Свіжа і жива,
Хоча й не спала з ночі й до полудня.
Все ніби звично: відстань і любов –
Таке міцне це коло й неминуче.
Я ніби звужуюсь і розростаюсь знов…
Коли скінчиться ця нудьга повзуча?
Коловоротом крутяться думки:
Який ще вимір у житті відкрився,
Що я кричу у відстані тобі,
Щоб розірвав ти коло й…зупинився!
05\08\2010
Ти так далеко...
© Copyright: Налина Вайнэ, 2010
Свидетельство о публикации №110080505555
Свидетельство о публикации №110080505555
Рецензии
