Зима зміняє осінь-
Так є і так було,
Вже день короткий зовсім,
А ночі прибуло...
Жорстокий кат і жертва
Я сам у довгу ніч,
І доки розум мертвий
Ніщо не спинить січ...
Мене прийшов забрати
На ешафот Я сам,
Вже видно місце страти,-
Я-кат стою вже там.
По східцях піднімаюсь,
А тіло все гуде,
Молюсь і тихо каюсь,
А Він мене вже жде:-
Нагострена сокира,
В очах вогонь горить,
Схиляюсь я і Сила
Заносить зброю вмить.
Оголосили вирок-
Засуджений на смерть.
В повітрі свист сокири-
Тьма, хаос, круговерть...
1997
Страта
© Copyright: Иван Задрыгун, 2010
Свидетельство о публикации №110080102005
Свидетельство о публикации №110080102005
Рецензии
