Нiч
замружує очі свої,
Та шелест думок все бринить і лунає,
засріблює ночі і дні.
У сяйві, окресленім голосом світла,
сто птаства у вирій. Дивись!
Та чутно, як зацне розлогесте небо
тим птаством нестримно
кричить.
Свидетельство о публикации №110072903505
шось з`явилося не дуже мрачне
хоча...
куди це вони летять?
мабуть по чиїсь кістки
шуткую
Евгений Львов Он Самый 09.01.2011 00:35 Заявить о нарушении