Пахнуть гіацинти на дев'ятий поверх,
На двадцятий поверх завітала синь.
Лісових фіалок назбирав наш шофер
І везе дружині - народився син.
Ми тут, вся маршрутка, привітати хочем,
За ніч натомився, тільки не засни.
Все ми розумієм - в більшості є дочки...
В кутик усміхаєшся - "В декого сини".
Пахнуть гiацинти...
© Copyright: Владимир Киевский, 2010
Свидетельство о публикации №110072800560
Свидетельство о публикации №110072800560
Рецензии
Така безпосередня щирість звучить у Вашому вірші, Володимире! Така світла радість за когось, (за шофера), як за свою сім’ю, за себе... І глибока повага охоплює за це чудове сприйняття! Бо САМЕ ТАК І МАЄ БУТИ! Дякую за ці ясні промінчики, які світять крізь Час і Простір!
З глибокою повагою і теплою посмішкою,
Валентина Чайковская 30.01.2012 12:57 • Заявить о нарушении
З глибокою повагою і теплою посмішкою,
Валентина Чайковская 30.01.2012 12:57 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.