Є на світі такі люди –
Невидимки для усіх.
Чи погано є, чи добре,
І що твориться в тобі –
Це нікого не хвилює,
І всім байдуже, де ти,
Чи ти є, чи уже вмерла?
Не цікавляться вони.
І було таке й у мене –
Це погане відчуття.
І на серці дуже сумно –
Біль, зневага, каяття.
От тоді все надоїло
І хотіла б вбити всіх,
Щоб усі вже зрозуміли,
Щоб боліло серце й їх.
Щоби всі помітили,
Що я є, що я жива!
Що живу, існую, люблю!
Й здатна я на почуття!
Та чого не помічають
Зрозуміти я не можу.
Може, треба просто вмерти
І, можливо, це поможе.
Люди-невидимки
© Copyright: Наталия Федоришин, 2010
Свидетельство о публикации №110072800485
Свидетельство о публикации №110072800485
Рецензии
Наталья я Вас дуже попрошу не вмирайте, менi не байдуже де Ви зараз...
Игорь Пуха 2 04.10.2010 00:00 • Заявить о нарушении
Игорь Пуха 2 04.10.2010 00:00 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.