Відторгнення кохання від сердець,
Як тиша, від якої голос хрипне,
А тіло чимчикує навпростець
В думками уповільненому ритмі.
Прозора капля кришталевої роси
В промінні сонця змушує стуляти віки:
З одного боку – ідеал краси,
А з іншого – лише промоклі черевики.
І прагнення лишається одне, -
Щоб кожен із народження й до віку
З радістю сприймав усе -
Й закоханість й промоклі черевики.
28.04.2007
Вiдторгнення
© Copyright: Михаил Коломиец, 2010
Свидетельство о публикации №110072804059
Свидетельство о публикации №110072804059
Рецензии