Примара

Вітром непрошеним
Золотої осені
Просиш прощення
В траві росяній.
Променями лагідними,
Поглядами жадібними -
Розпустиш коси
По плечах босих.
Посмішкою ворожки
Спустишся з верховини -
Морозним подихом
У чиюсь домовину.

20.03.2007


Рецензии