Закохана у дощ
Закохана у дощ, що шибки миє вікнам,
Ти мріяла про сонце пустелі та пісок,
І як гарячий вітер дмухне тобі в обличчя,
Здіймаючи нове мереживо думок.
Але примари дюн краплинами із листя
Злітають на осінню промочену траву:
Можливо, весь цей час ти мріяла про щастя,
Що завжди було поруч з тобою наяву.
8.09.2007
© Copyright:
Михаил Коломиец, 2010
Свидетельство о публикации №110072502463
Рецензии
Чудовий вірш. Приємно читати,а тим паче коли ще й на рідній українській мові,яку кожного дня чую то в дома,то від деяких людей,які розмовляють переважно на цій чудовій милозвучній мові. Як шкода,що багато людей в нашій країні розмовляють переважно на мові так називаємого суржику. А мова ж у нас чудова милозвучна,сама найкрасивіша із усіх мов,що я коли небудь чула. Спасибі вам за те,що дали можливість прочитати вірш на рідній українській мові,яку тут дуже рідко можна побачити. Шкода,що не виходить писати на українській мові так же як і на російській.Хоча і на російській теж не просто писати.Бажаю вам успіхів в усьому! З повагою Віка
Вика Максименко 27.07.2010 18:21
Заявить о нарушении