Ничего не хочу: ни цветов, ни восторгов,
ни сиянья луны, ни загадочных звезд.
Через ложное счастье мое чувство долга
Проступило как соль недоплаканных слез.
В запрещенной любви есть обманная сладость:
Все, что пробуешь – вкусно, все, что нравится – верно.
И простишь недостатки, объяснишь ЕГО слабость.
Только совесть тебе проскулит: «Это – скверно!»
Потеряла себя, захлебнулась в пороке.
Что с того, что я муза всех Адамов земных?
Я восторги мужчин нанизала на строки
И в гордыне плебейской читала им их.
Сколько будет еще покаянных терзаний?!
Сколько будет еще соблазненных сердец?!
Лучше камень с души: от запретных свиданий
Оберег я надену – мой терновый венец.
Ничего не хочу...
© Copyright: Вера Ваганова, 2010
Свидетельство о публикации №110072204830
Свидетельство о публикации №110072204830
Рецензии
Бажаю Вам, Віруню, знайти своє щастя! І нехай воно так само надихає Вас!
Ваш засмучений погляд... Від нього незатишно в грудях,
Ваші очі жагучі, та це перестигла жага.
Посміхніться на мить... І довкола зупиняться люди,
І у відповідь також всміхнуться розчулено Вам.
Все життя - тільки миті, де щастя панує над болем,
Тільки радість розвихрена тішить посивілих нас.
Проживайте життя до знемоги, до плачу, до втоми...
Лиш по всьому всміхайтесь, коли добігатиме час.
З пошаною і вдячністю
Володимир Півторак.
Владимир Пивторак 19.12.2011 14:06 • Заявить о нарушении
Ваш засмучений погляд... Від нього незатишно в грудях,
Ваші очі жагучі, та це перестигла жага.
Посміхніться на мить... І довкола зупиняться люди,
І у відповідь також всміхнуться розчулено Вам.
Все життя - тільки миті, де щастя панує над болем,
Тільки радість розвихрена тішить посивілих нас.
Проживайте життя до знемоги, до плачу, до втоми...
Лиш по всьому всміхайтесь, коли добігатиме час.
З пошаною і вдячністю
Володимир Півторак.
Владимир Пивторак 19.12.2011 14:06 • Заявить о нарушении