Впали роси на покоси.
Сонце висушило коси.
Тіло вогке ще від поту.
Спрагле з ночі, мов роботу
до зорі удвох з тобою,
мусим встигнути. Рукою
доторкнись моєї долі.
Гомонить цвіркун у полі.
В далині як море трави.
Манить відчуття забави.
Мов ві сні, про тебе мрію.
Усміхнись, всели надію.
Упадуть чарівні коси
покривалом на покоси.
Сподобалося, Чак! Я теж намагаюся писати по-українському на іншій сторінці, начебто виходить, судячи з оцінок українців.) Мені, звичайно, важкувато, т.до я росіянка й не вивчала український. Але так подобається його мелодійність і багатство, що дуже хочеться все-таки опанувати ім.)
З повагою, Галина.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.