Дощовий романс...

Прогулянки останньої розпука...
Липневий дощ шаманячи дзвенить,
Настирливим потоком лиже руки,
Щоб щем утрати зменшити мені.

Нехай хоч він тепер зі мною плаче —
Вам незнайома туги гіркота: 
Напевно, та, що поруч з вами — краща ...
Від здогадок удвічі біль зроста.

І зайва ця солодка хвиля млості,
Що вчасно заважає геть піти —
Не чути слів, невимушено просто
Промовлених: — Пробач... та відпусти... —

Ловлю я струмінь жадібно губами,
Краплину за краплиною лічу!
І знов мені за поцілунки з вами
Здаються ніжні дотики дощу...

19.07.2010
*shedevra*
Моя версия на русском языке ------------- http://www.stihi.ru/2010/07/16/5816

*** —  Зауваження та виправлення помилок вітаються, тому що я росіянка і не вивчала українську мову.)


Рецензии
До боли близкое что-то... С удовольствием читаю ваши творения и на русском и на украинском. Вдохновения Вам, Шедевра, и побольше улыбок!
С уважением,

Новаковская Елена   16.01.2016 19:00     Заявить о нарушении
Спасибо, Елена.)
И Вам всех благ!

Шедевра   17.01.2016 10:08   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 22 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.