Києву.
Усі пісні сьогодні чути боляче до сліз,
Немов втрачаю я близького друга.
Мій потяг - як оскаженіла рись -
Ні сну не знає, ні жаги, ні туги.
Усі слова сьогодні щирі без прикрас,
Сьогодні тихо так, і сонячно, і ніжно.
Я подзвоню, згадаю й напишу не раз,
Не раз згадаю й посміхнуся нишком...
Ти так на мене тільки з жалем не дивись,
Не зводь ти брови свої у грозОві хмари...
Моя залізна леді мчить мене кудись,
Та завжди повернуть назад твої вогні і чари...
Уci пiснi сьогоднi чути боляче до слiз
© Copyright: Екатерина Ефименко, 2010
Свидетельство о публикации №110071602000
Свидетельство о публикации №110071602000
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
